|
|
|
|
|
|
Новости |
|
|
|
|
|
Лекторами цього року були фахівці з провідних клінік та інститутів ортопедії Європи:
- Чл-кор. НАМН України Сергій Страфун, Президент товариства ортопедів-травматологів України
- Академік НАМН України Олександр Лоскутов.
- Проф. Іван Соллогуб, керівник ортопедичної клініки. Франція.
- Проф. Алан Соте, генеральний секретар товариства ортопедів-травматологів. Франція.
- Др. Святослав Дубінець, Член Французького товариства ортопедів.Франція.
- Др. Євгеній Кляйн, відділення ортопедичної хірургії м. Гютерсло. Німеччина.
- К. м. н. Євген Сушенцов, ст. н. с. РОНЦ ім. М.М. Блохіна. Росія.
- Проф. Борис Штено, керівник Університетської клініки ортопедії Братислави. Словаччина.
- Др. Фредеріко Де Мео, інститут ортопедії Меззоджіомо. Італія.
- Атцродт Фолкер, представник фірми Керамтек. Німеччина.
- К.м.н. Олександр Косяков, керівник Київського центру єндопротезування. Україна. |
|
|
|
|
|
|
|
Наступний лектор – професор Соте, відкрив першу секцію присвячену помилкам остеосинтезу проксимального стегна. Наведені статистичні дані переконали присутніх у важливості теми. Навіть в провідних клініках Європи достатньо прикладів недосконалого остеосинтезу цієї особливої локалізації. Доповідач зупинився на причинах помилок та методикам складного, по суті ревізійного, ендопротезування кульші в цих випадках, навів приклади на користь імплантів з подвійною мобільністю пари тертя.
Попереднього лектора підтримав його колега з Німеччини, доктор Кляйн. Він більш детально зупинився на історії методик остеосинтезу та фіксаторів для синтезу проксимального відділу стегнової кістки, відзначив найбільш вдалі, на його думку, конструкції. Доповідач поділився багатим власним досвідом в цьому питанні, відзначив, що перевагу віддає інтрамедулярному фіксатору з двотавровим динамічним клинком для голівки.
Приклад самовідданості надав професор Борис Штено зі Словаччини. Не зважаючи на численні перепони він прилетів на три години до Києва, зробив чудову доповідь і знову на літак. Лекція присвячена лікуванню переломів проксимального відділу стегна за наявності ендопротезу, так званих, перипротезних переломів. Це одна з найскладніших проблем в ортопедії. Використання сучасних конструкцій, а саме, двоконусної ревізійної ніжки дозволяє вийти із вкрай складних ситуацій. На власних спостереженнях доктор довів високу ефективність методики. |
|
|
|
|
|
|
|
Виступ організатора семінару, Олександра Косякова під провокуючою назвою: «Як досягти незрощення при переломі кульші» відрізнявся різкістю та категоричністю висновків. Спираючись на досвід та приклади попередніх лекторів, та численні спостереження за пацієнтами з різних регіонів України, автор висловив схвильованість рівнем вітчизняної травматології в цьому питанні. Було підкреслено неприпустимість використання завідомо неефективних нединамічних фіксаторів та методик, а деякі «фірмові» фіксатори названі шкідливими. Доповідь викликала бурну дискусію та неоднозначні коментарі в кулуарах.
Після обговорення, під час якого всі лектори одностайно висловлювали думку про необхідність динамічного остеосинтезу проксимального стегна, та розіграшу грантів, слухачі семінару перейшли до знайомства з виставкою.
Друга сесія, присвячена просторовому моделюванню в ортопедії-травматології, викликала особливий інтерес присутніх.
Доповідь колеги онкологічного ортопеда з Росії, Євгена Сушенцова, що продемонструвала можливості 3D моделювання та виготовлення індивідуальних імплантів при заміщенні значних дефектів кісток, справила велике враження на фахівців. Приклад про відновлення функції кульшового суглобу після резекції половини тазу був достатньо переконливим. |
|
|
|
|
|
|
|
|